Тривожні дзвони Чорнобиля

         Лунає дзвін… Тривогою та болем сповнені його звуки. Болем за нашу землю, тривогою – за наше майбутнє. 32 роки  минуло з Дня трагічної дати в історії нашого народу. 32 роки  від аварії , яка розділила життя багатьох людей на «до» і «після». 32 роки ця незагоєна  рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей і зараз  завдає  неабиякої шкоди здоров’ю мільйонів українців. Наслідки чорнобильської трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління.

      Щороку  в Перещепинській ЗОШ І-ІІІст №1  до  Дня вшанування  учасників ліквідації Чорнобильської аварії та  на День пам»яті  цієї катастрофи  проходять зустрічі з учасниками  ліквідації  аварії  на  ЧАЕС  жителями та уродженцями міста Перещепине, членами їх сімей. Жаль, що рідіють їхні ряди. .. З метою збереження  пам’яті про цих людей, які  є живою історією для нас, які своєю  самовідданою працею   допомогли зберегти  життя  мільйонам, учні  школи  та з особистої ініціативи шкільного бібліотекаря  Кобези Любов Олександрівни,  протягом двох років проводили пошукову роботу та збирали матеріал  про героїв-земляків. Пошукові  матеріали розмістили на тематичному стенді «Чорнобиль – біль наш довічний» , який урочисто відкрили   25 квітня 2018 року в переддень  Дня Національної скорботи . На сьогоднішній день це розповідь про  тридцять  учасників ліквідації аварії , але матеріали поповнюються  і  історії все нових  жителів нашого міста займуть своє почесне місце.

      В урочистостях взяли участь  більше двадцяти  ветеранів та членів  сімей тих, хто вже помер від тяжких хвороб, а також  міський голова Малицький Вадим Вікторович ,почесний громадянин міста директор районної централізованої бібліотечної системи Селіхова Юлія  Миронівна, яка  для всіх учасників заходу прочитала  власного  вірша  «Чорний Чорнобиль» .

      У другій частині цього заходу, який проходив уже в актовій залі школи,  учні 7-10-х класів познайомилися з історією Чорнобильської катастрофи, висловили свою вдячність ліквідаторам у тематичних віршах, піснях, хореографічних композиціях. Про  своє життя і роботу, яку виконували при  ліквідації аварії, школярам розповів  житель міста Саввін Валерій Михайлович. Важкі цифри про наслідки трагедії падали з вуст молодого покоління, щеміло на серці від пісень, присвячених  накритою чорними та сірими хустками  квітучій весні 1986 року. Шкільний хореографічний колектив «Водограй»  додав емоцій своїми композиціями «Не твоя війна» та «Чорнобривці».

      Хвилиною  мовчання  вшанували  всіх загиблих  внаслідок аварії на ЧАЕС.

      Сльози і слова  вдячності були подякою учням та педагогічному колективу від ветеранів-чорнобильців.

      Ведучі заходу , учні 8-9-х класів та педагог з історії та правознавства Білик Олена Богданівна, назвали  моральні уроки трагедії, які дав нам Чорнобиль:

1-й урок – безвідповідальності (ми не були готові до такої аварії ні морально, ні технічно. І коли вже сталася трагедія, довго все подавалося в присмерках напівправди);

2-й урок - милосердя (всі люди зіткнулись на біду, прийшовши чорнобильцям на допомогу:збирали кошт у фонд Чорнобиля; діти-чорнобильці відпочивали й оздоровлювались у санаторіях, таборах відпочинку);

3-й урок – патріотизму (ми мусимо завжди пам’ятати про подвиг пожежників,  щоб у потрібну хвилину стати на захист, прийняти правильне рішення, насамперед думати про тих, хто нас оточує, а не про себе; бути чесними і сміливими, бути людьми, гідними свого народу і не зганьбити його; любити і берегти  рідну землю).

       Але найкращим пам’ятником  тим,  хто  загинув у чорнобильському пеклі  будt наша пам’ять і врятований світ. Пам’ятаймо  про них і робімо усе , щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин…

                                            Заступник директора школи з ВР Плахотіна Л.В.